Горить свіча вже не одне століття,
Щемить її історія гірка.
В нас забирали хліб, і мову, й світло,
Та правда поряд повсякчас жила.
Щороку в четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932 -1933 років і масових штучних голодів 1921- 1923 та 1946 – 1947 років. Внаслідок Голодомору- геноциду Україна втратила мільйони людських жертв.
Здобувачі освіти ВСП “Тлумацький фаховий коледж ЛНУП”, як і всі свідомі українці, долучаються до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції “Запали свічку пам’яті”.
Зараз росія знову намагається винищити український народ. Хоча ми не дивимося в “очі голоду”, проте тисячі невинних українців втрачають свої життя.Горить свіча вже не одне століття,
Було б тепло у серці повсякчас.
Мине і це рашистське лихоліття,
Аби лиш вогник пам’яті не згас…
